Забула гомін, стоголосий дзвін,
Мелодію любові вже забула.
Ледь-ледь димлю, та тільки річ не в тім…
Твій доторк вуст я на вустах відчула.
Твій поцілунок серце пронизав,
Яке давним-давно закам’яніло.
Твій поцілунок на вустах літав
Метеликом грайливим надто сміло.
Невже не сон? І ця блаженна мить
Зігріє серце у льодах сповите,
Твоя любов метеликом летить,
Щоб всю мене цілунком розтопити.
Блаженна мить
© Copyright: Татьяна Конюшенко, 2014
Свидетельство о публикации №114122909521
Свидетельство о публикации №114122909521
Рецензии
