Димчо Дебелянов. Весна

Димчо Дебелянов
ВЕСНА


Переклад з болгарської — Любові Цай


Розходяться чорнії хмари,
громадище йде льодове,
і світла нестримана радість
пробуджує, повнить, зове.

Весно, дай нам світлі мрії
і прозорі небеса!
Світ від тебе жде надії,
Ти — немов для руж  роса.

Чудовним вінком ароматним
своє уквітчала чоло,
над нашим кутком благодатним
простерла ласкаве крило.

Сльози хай відходять жваво,
днів нових і мирних слава,
днів нових і мирних слава,
хай накриє рідний край!

Хурделиць зимових натуга
розтанула межи імли,
в краю ж невимовної муки
свобода і радість зійшли.

***

Оригинал:

Димчо Дебелянов
ПРОЛЕТ


Разнасят се облаци черни,
топи се последният лед
и светлата пролетна радост
прониква, пробужда навред.

Грей над нас, вълшебна пролет
с прояснени небеса!
Мир от теб сърцата молят,
както розите — роса.

Тя иде, с венец ароматен
окичила свойто чело,
и в наште поля и долини
лъхти с благодатно крило.

Дай след сълзите забрава,
нови дни за мирна слава,
нови дни за мирна слава,
възвести на родний край!

На бурни виелици зимни
последният отглас замря
и в края на робската мъка
свобода и радост изгря.