Взимку сонце навіть яскравіше.
В полум'ї надії я живу.
Тільки-но ми стали ближчими –
Я тікаю. Плачу і біжу.
Холод обпікає мої сльози.
Плачу не від того, що сама,
Плачу не від розпачу чи болю.
Плачу, бо закінчилась весна.
Розпалило твоє серце літо,
Розвело в душі твоїй вогонь.
Я у тому полум'ї згоріла.
Ти ж у вогнище насипав дров.
Дощ пішов із неба восени.
Дощ полив, принісши прохолоду.
Краплі падали на спалені мости
І змивали бруд із нас з тобою.
Взимку я про тебе не згадала.
Тільки холод у моїй душі –
Більше не сміюсь і не ридаю.
Місяць із тобою наче рік.
Взимку...
© Copyright: Карма Карманова, 2014
Свидетельство о публикации №114122910854
Свидетельство о публикации №114122910854
Рецензии