Все забуду, як сон, все розставлю сама по полицях.
День повернеться в день, і у грудні не зливи, а сніг.
Я так довго шукала відради у інших обличчях,
Я так довго трималася тих, кого цінувати не слід.
Журавлі відлетіли. В долонях моїх синиці.
Обережно торкнусь несміливим питанням думок..
Все важливе зі мною. Все інше - як біль у потилиці
Візьме ліки у часу і зникне в встановлений строк.
Новий Рік подарує ще чистий від записів розділ,
І, як стихнуть куранти, закляття туди запишу:
Хай весну, що є в серці, ніколи не змінює осінь!..
Я ціную, що є. Нездійсненого я не прошу.
Все забуду
© Copyright: Ольга Германех, 2014
Свидетельство о публикации №114122809633
Свидетельство о публикации №114122809633
Рецензии
