Замовчали натомлені струни,зупинився на мить скрипаль,
що від віку,до віку мелодію ніжно плекає.
Догорає остання свіча,як життя догорає - а жаль...
Там,- за нотами,щастя мінливе зникає.
Вже погасли в очах вогні,й сивина заховалась в волоссі,
та й скрипка старенька все менше ночами ридає.
Заховались за обрієм дні,та й всього у житті довелося.
А куди прямував? За роками уже не згадає.
І здається йому опівно;чі,що відкинула доля вуаль,
і в дирявих кишенях пальто заховалася юність.
Замовчали натомлені струни,усміхнувся старий скрипаль.
Натягнув капелюха і мовчки пішов в невідомість...
12.12.2014
Старий скрипаль
© Copyright: Ружена, 2014
Свидетельство о публикации №114122705209
Свидетельство о публикации №114122705209
Рецензии