Твоє ім"я по складах забуваю...
Час стирає фрагменти життя.
Я скалічену душу ховаю,
щоб ти більше її не чіпав.
Я назад оглянутись боюся.
Я повільно вперед навмання.
В почуттях не тобі зізнаюся,
та й які там тепер почуття...
Де кохання було,там - тривога,
тепер я знаю ціну словам.
Та все ж молитиму за тебе Бога.
Ти сам погрався своїм життям.
Забуваю
© Copyright: Ружена, 2014
Свидетельство о публикации №114122705143
Свидетельство о публикации №114122705143
Рецензии