В ночных провалах темных улиц

В нічних проваллях вулиць темних
На сурмі грає вітер лютий.
То задзвенить високим тембром,
А то його лиш ледве чути.
Притихле місто засинає
Під ці, вже звичні, звуки вітру,
Що він, гуляючи, збирає
За цілий рік по всьому світу.
Щоб потім, в пору цю зимову,
Нам їх зіграти в сонній тиші...
Домовлюсь з ним, піду на змову
І... напишу для вітру вірші.
Ніч не одну ж він в нас ночує,
В наступну — попрошу зіграти.
Та хто ж ту пісню з вас почує,
Коли ви ляжете вже спати?


Рецензии