Д воча вишиванка

Ой нитками білими
По чистому полю
Вишивала дівчина
Свою сумну долю.

Вишила та й гірко
СльОзами зросила,
Вже й стомилась, голку
Втримати не сила.

Вийшла в сад вечірній
Босоногая,
Заслухалась ніжним
Співом солов’я.

Трелі солов’їні -
Чарівлива річ.
Пливе по Вкраїні
Тиха майська ніч…

1980


Рецензии