Сп! в душ!
у душі залишивши спогади…
Вітерцем промайнув,
доторкнувшись туману на скронях.
Чи бажав, чи хотів -
та ліричні в душі сполохи
ще тривожать серця
і штовхають в любовну безодню!
Ще співає душа,
на світанку по росах скрадаючись.
І хмільний холодок
пробирає стривожене лоно...
"Бабин вік"? Та в цей час
все незвідане відкривається!
І щезає "табу"
у тумані хмільного полону…
Алла Флікінштейн.
Свидетельство о публикации №114122602774