Война

Яка страшна ця назва є війна.
Руїни, розвали, розрухи,
а головне людські життя,
які ні за що віддають свої тіла.
Як страшно жити, коли йде війна
між сестрами Росієй-Україной.

Не віриться, що ми дожили
до цього страшного дня,
бо це не могло бути допустимо.
Це є урок не тільки нам,
а всьому людству в цьому світі.

Усі народи спостерігають цю війну.
Це найжахливо,що було де-інде.
Вони не можуть втрутитись в війну,
бо два у полі война, а третій зайвий.
Ми мусимо справлятися самі,
із Богом разом, із молитвой.

І тільки так ми переможем!
Але не те, що розгромити нам сестру,
а те, що ми дамо їй зрозуміти,
що ми є рідні всі на цій землі,
бо нас зєднала віра православна.

Бо, як на небі є Свята Трійця,
так і в нас є на замлі:
є три держави-Росія, Білорусія
і наша найбагатша Україна.
І ми невправі розєднати їх.
Адже це є єдине і навіки.

Невже так важко просто зупинить,
простить усе усім і почать з нуля.
І тільки так, а не як інакше.
Яка страшна ця назва є війна...
Ідуть чоловіки, сини, батьки,
онуки, правнуки,брати
і не вертаються із бою.

Це горе- з горя, це біда,
це є нещастя для всієй країни.
Бо люди - це є вищий світ істот,
а що ж ми з вами наробили.
Хтось думає, а я тут не при чом.
Ми всі причетні, бо ми,як зірочки у небі,
є звязані ми між собой, і кожний
робить внесок в цьому мирі.

Так от, давайте зупинять!
Цю назву, цю війну.
Адже добра нам не чекать.
Якщо ми будем так робити.
О, люде, схаменіться!
Прошу я дуже чемно вас.

Любіть себе, любіть усіх,
бо є в нас заповіт Господній.
і будьте добрі це зробить,
адже ми маєм 10заповідей Бога.
Які повинні памятать навік,
І не оступатися ніколи!