Природа лагідна, і люди, як червонці,
І гойдалки співочих комишів
В долонях нестаріючого сонця...
Співає жайвір...О, нестримний спів
До сонця і до неба, і до подруг.
"Життя, життя!- виблискує в очах.
Зернина до зернини, одне з одним
Балакають, сміються...Не - гарчать!
Таке пресвітле і таке чудове
Все навкруги, мов діти на ставку,-
Тепер вже казка, вже беззбройне слово
В якомусь недобитому рядку...
Природа лагiдна...
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2014
Свидетельство о публикации №114122509049
Свидетельство о публикации №114122509049
Рецензии