Моя мила маленька земля

Моя мила маленька земля,
Ти - мов пуп’янок дикої квітки,
Ти - чарівне, красиве дитя,
Щире й добре, як усі дітки.

В оченятах - ласкава блакить,
Золотаве у ручках колосся.
Я молюсь, щоб настала та мить,
Коли б тобі щасливо жилося.

Моє серце, промінчик ясний,
Моє щастя тобою сповите.
В твоїй усмішці - риси весни,
В доброті твоїй - вся щедрість літа.

Мій ранковий п’янкий вітерець,
Теплий погляд - в нім сонечко сходить.
Ти несеш від сердець до сердець
Свої зіткані з ніжності води.

Ти - сплетіння життів і стежок,
Ти - хранителька серця покою,
Твоя доля – дійти до зірок,
І мільйони підуть за тобою.

Хоч і крихітне ще немовля,
Проте вже в ньому зріє Людина.
Моя мила маленька земля,
В тобі зріє велична країна.

25.12.14


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →