Твоє вино — моя вина...
Я більше ніж померла —
Я зраджена,покинута напризволяще
Серце пропаще...
Все так чи інакше мина.
Твоя душа — моя весна.
Вона в морозах вся
Збираю я пусті листи,
Лиш щоб тебе знайти...
Та зараз холодно — тепла нема...
Тебе нема — натхнення зникло
Воно жило коханням.
Я звикла до падіннь,до злетів ні,
І наче радісно мені,
Від щастя мабуть хрипну...
А нас нема! Ми —чужі люди,
Ми — дві перЕсічні істоти
Та я біжу до тебе,хай що буде,
Я сподіваюсь,ти не проти...
до тебе
© Copyright: Зиновьева Надежда, 2014
Свидетельство о публикации №114122308096
Свидетельство о публикации №114122308096
Рецензии