***

Висока постать, що красується над містом,
Не знає ця людина злиднів, вад.
З-поміж людей, не є він атеїстом
І дивиться на лярв, він, як на смрад.
Великі плани очі йому мружать,
І розуміється він на важких речах.
Соціологія його, як хвойду кружить,
Але він втримає все на своїх плечах.
Вважає, що релігія – єдина,
Історія - цариця всіх наук.
Для нього друга ненька – Україна,
При гімні збільшується серця стук.
Людина ця, як Шиву - "восьмирука".
Метафору я цю застосував,
Щоб описати: успіх – запорука,
Бо він багато дуже працював.
Батькам завдячив за святу напругу,
Адже підняв "повстання" наче Жмайло.
Цей вірш присвячений моєму другу,
Люблю,цілую,любий мій Михайло


Рецензии