Исповедь

СПОВIДЬ

Таис Весенняя
http://www.stihi.ru/2008/11/18/665


Якби ти знав, що кожну ніч не сплю…
Зірки складаю /пазли/ у сузір’я.
Чомусь на двох знов каву розіллю
Та замість цукру сиплю ложку з сіллю.
Це божевілля?! Може саме так…
Але ж так несподівано приємно
Думок обійми зупиняти на
Плечах…губах…Поводитись не чемно…
Сміливістю вражати! Та на жаль…
Ще перший крок, а я вже намагаюсь
шукати «вихід аварійний», два назад…
Як звичка – все у схованку я граюсь.
Це витримати важко і самій…
Тому я марно вже не сподівалась…
Це наслідки минулого… Подій,
Якими я мов сталь загартувалась…
Кохати заборонено! Не смій!
Жадання спокою - життю не шкодить!
Себе переконала… Тиша – ціль!
Тоді чому всю ніч пишу цю сповідь?!

                Украина

~~~~~~~


ИСПОВЕДЬ

                вольный перевод
               
Знал  бы, что  не  сплю  я  по  ночам,
собирая  звездочки  в  созвездия.
Ветер  по  губам  да  по  плечам
превращаю  мысленно  в  известия.

Кофе  разливаю  на  двоих,
снова  перепутав  сахар  с  солью.
И  в  мечтах,  хороших  и  плохих,
запрещаю  видеться  с  любовью.

По  привычке  прячу  всё  в  тайник,
во  вчера  оглядываясь  тихо:
Шаг  вперед – бессмысленный  тупик,
два  назад – лишь  «аварийный  выход».

Ветер  по  губам  да  по  плечам…
Разозлиться  надо  бы,  да  выстоять.
Только  вот… 
Не  сплю  я  по  ночам…
Всё  пишу  зачем-то  эту  исповедь.



поет Марианна Вьен
http:///soundcloud.com/vienn-1/hafdaodww040