Із спогадів не викинеш слова,
Бо спогади - то сповідь про минуле,
А пам’ять, як засмучена вдова,
Якщо своє життя ви не забули…
Розгублені, як щастя, наші дні
У снах приходять, стомлені роками,
Чи пригадаєш юність? Може ні,
А може когось з ніжними руками?...
А може день народження дітей,
Коли хмілів від щастя у родині,
Коли ніс світло, ніби Прометей,
Своїй коханій у нічній годині…
О, спогади, в цілунках наших мрій
Покаюся, якщо не зміг зробити,
Є воля і думок шалених рій
Висловлюють, щоб правду боронити…
Память
© Copyright: Алексей Токарюк, 2014
Свидетельство о публикации №114122001566
Свидетельство о публикации №114122001566
Рецензии