Свiтлана Костюк - 3 переклади - Ukr-to-Eng

1. (translation)
those eyes which burned fast with the smoke
these intertwined hands and a candle
these fates which we are missing folks
this from a shoulder fallen angel
the odor of the seared well life
with bloody taste of blazing tires
the only son who  looked like mine –
at someone young  the shot was fired

his mother hair once turned to gray
while she was shaking in her sleep
above blue-yellow fields today
War gets a visa for her trip

1. (original)

ці очі димами спалені
ці сплетені  руки й свіча
ці долі які проспали ми
цей ангел що впав з плеча
цей запах життя горілого
із присмаком  крові  шин
стріляли чомусь в невмілого
а він  був  єдиний  син
матуся голубкою сивою
здригнулася уві сні
над жовто-блакитною нивою
хтось візу відкрив війні

2. (translation)

the moving world sequestered you from self
a wedding  is somewhere  and somewhere – war
on high white angels in the blue sky dwell
and someone’s fault is mutual and sore
there is no frost on tablets of the soul
some clumps of pain and loneliness to gain
two cranes – one “our” and another “their” called
and altitude strikes now with lofty  aims
the moving world sequestered… that’s enough
though mornings moan again in bloody haze
through the maidan a mother walks with love
she keeps on looking for the cranes for days…

2. (original)

"усамітнився світ од тебе"...*
десь весілля а десь війна
білі ангели в синім небі
обопільна чиясь вина
на скрижалях душі не іній
згустки болю і самота
два журавлики "наш" і "їхній"
і опрірвлена висота
"усамітнився світ" та й годі
стогнуть ранки в кривавій млі
а майданами МАТИ ходить
слід шукає
від журавлів...

3. (translation)

how fatally inflammable are chrysanthemums
how colorful is their blazing pace
this over weekdays and the world with us lights’ demo
this over-cloudiness that soaring up-and-up in Grace

how quiet is the sadness of a willow
she’s secretly in love with her hornbeam-tree squeeze
this cold seduction is her silent killer
who shares with pain and sorrows suffocating peace

I’m out of places where a candle waltzes
and melts with heart to drive me then insane
yet leaves in their purple super-cosmic salsa
are dancing charmingly  in air-vibrating rains

I hear familiar crow cries and their excitement
they try to warn someone in such hysteric way
yet in the beauty of the fall is my enlightenment
where I am burning – nothing you can do or say

3. (original)

о  як фатально хризантеми зайнялись
якими різнобарвними вогнями
над буднями над світом і над нами
увись увись у позахмарну вись

як тихо зажурилася верба
закохана  давно таємно в граба
її вбивала та холодна зваба
від неї біль лише лише журба

а листя ще танцює при дощах
свою багряну надкосмічну сальсу
і я себе забрала з того вальсу
що в серці  при розплавлених свічах

знайомі крики збуджених ворон
когось надривно так застерігають
красива осінь  я  у ній згораю
без дозволу на те і заборон