«На долину туман упав
Мак червоний в росі скупав»
І мені нагадав ті далекі ,
щасливі, юнацькі роки…
де босоногим дівчам я ступала
по омитій росою, шовковій траві…
Розкинувши руки, як птах крила,
Я летіла в омріяні, далекі світи…
Та долина мене чарувала
розмаїттям квітів і трав…
там птахи щебетали дзвінко..
Й небо променисто-лазуровим було…
А сонячні промені ніжним теплом
Мене огортали..
Я купалася в пахощах квітів і трав..
Я квіти збирала..
І в віночки червоні маки
А з ними і долю дівочу вплітала…
Я щаслива була у своєму мрійливому світі.
Я природи дитя… і до віку...
Пам’ятатиму казку…-
шматочок життя…
На долину туман
© Copyright: Людмила Кондрацкая, 2014
Свидетельство о публикации №114121900346
Свидетельство о публикации №114121900346
Рецензии