Обезличенная, свора жалкая,
Кто в солдаты погнал тебя палкою?
Кто зомбировал мозг твой в ненависть?
И нашла ли матерей груза весть?
Под снарядами, да анатома пальцами
Тает лють твоя, течёт смальцами!
Пропадёшь на чужбине брошенной
Зелен-травушкой, рано скошенной.
Твой падёж – на чужбине, проданная,
Тебе грош – цена благородная!
Нищить Істиною душа Поета сильніше пальців атома, снарядів, бо вони вбивають тільки невинні тіла, бо ж безневинні ДУШІ возносяться до Бога. Але обурена Істина скидає душі нелюдів, та шайку винуватьців трагедіі прямо в безодню ПЕКЛА. Їх КІНЕЦЬ ПРЕДРЕЧЕНИЙ! Дуже дякую за вірне спрямування нищівної сили праведного гніву... Свідомо приєднуюсь... в повагою, Наташа
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.