Рве буйний вiтер

Рве буйний вітер слова на шмаття,
А ніч шепоче: — Не буде щастя.

— Дозволь, мій вітре, його любити,
Бо я не зможу без нього жити.

Не гнівись,  нічко, тебе благаю,
Лиш з тим козаком побратись маю…

— Тебе чекаю, моя ти люба,
Там, де і завжди, там біля дуба.

Яка ж ти гарна! І серцю мила. 
Мене,  я хочу, щоб ти любила.

— Давно я  знаю, що я красуня,
Приходь, козаче, туди, де клуня.

До ранку будем удвох з тобою,
Нас ніч прикриє темною млою.

Козак дівчину привів до ганку.
Співали півні...  Аж на світанку.

— Це — мій коханий, не лайте, мамо!
І я — кохана його, так само.

Змирився тато, змирилась мати.
Дали вже згоду весілля грати!

16. 12. 2014 рік
Фото з інтернету


 


Рецензии
Звучить,як народна пісня!

Юля Куропата   01.03.2015 23:11     Заявить о нарушении
Мені особисто подобається цей вірш.
Якби покласти на музику, було б чудово!
Обнімаю тебе.

Надежда Крайнюк   01.03.2015 23:54   Заявить о нарушении