Щоб відвести страждання до болю -
Посадила калину на долю…
Хай рясніє разом з падолистом
На подвір’ї червоним намистом
Та милує щодня очі вранці,
Коли п’ю чорну каву на ганці,
У росі зачаровані віти
Омивають усі мої літа…
Вітер з шелестом гілки хитає,
Ніби в молодість знов зазиває
Листовим калиновим привітом
В ті роки, що зовуть буйним літом…
Коли серце з душею чаклують,
Почуття ніжні щирі вирують,-
На кущі у ряснім білім цвіті
Промінці всі коханням зігріті..
07.11.2014р.
На долю
© Copyright: Елена Михайловна Егорова, 2014
Свидетельство о публикации №114121708538
Свидетельство о публикации №114121708538
Рецензии