Без тебе так холодно,
Сумно та зимно
Можливо, колись прокинусь і ти поруч,
тут біля мене і ми пліч-о-пліч
разом удвох
В біль і смуток сидимо отак.
І не загубиш мене ти в снігах!
Та ні це лиш марево, що
проходить скрізь сон
до моїх думок,
заставляючи взяти картон
і писати, вибач, весь цей "дурдом"
Пробач, я не хотіла тебе тривожити
просто думка до "нас" полетіла
І знову до ранку не спати
пити чай, десь далеко літати
там де ти і я,
а на ранок рано вставати.
І знову все по колу..
школа, уроки, твоя робота,
а вихідних пити колу..
Потім ночами ридати, тобі знову
вірші писати
вливати в них всю біль і..
Ай, ну що я тут починаю?
Тільки не думай, що без тебе скучаю..
Скучаю...
© Copyright: Анна Алексеенко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114121700832
Свидетельство о публикации №114121700832
Рецензии