Чому ж ви похилились,
Синенькі мої квіти,?
Чому додолу склали
Ви рученьки свої?
Не плачте, не ридайте,
Бо ви мені як діти,
Вставайте, прославляйте
Весняні теплі дні!
Розквітли в Україні
І пролісками зветесь,
Зросли в зеленім лісі,
В тіні поміж дерев,
Та привезли вас в місто,
Шалене, швидкоплинне,
Де вперше ви почули
Автомобільний рев...
Поставлено вас в чашку,
Водички вам налито,
А ви схилились сумно
І мовби вже спите...
Та прокидайтесь, любі,
Чарівні, прокидайтесь,
Бо треба далі жити,
Життя - воно одне!
Звертання
© Copyright: Юлия Забияка, 2014
Свидетельство о публикации №114121608440
Свидетельство о публикации №114121608440
Рецензии