Життя у мирі – просто казка,
І без тривоги, каяття,
Для мене мир – це Божа ласка,
Без миру вже нема життя…
Коли без сварок, без образи,
Коли на світі тиша є,
Наскільки легше стане зразу,
Точніше було, без війни…
Пролита кров, повсюди чвари,
Немає співчуття,
Людина – це не збіг обставин,
Це море болю й почуття…
Один лиш постріл, серце тьмяне,
Скрізь гине простий люд,
Чи винне в чомусь серце мами,
Що віддала на фронт солдат?
Чи винен в чомусь син отой,
Що захищав країну?
Чи винен братик, чи сестра,
Що бачать ті руїни?
І не винен батько сина,
Що виростив солдата,
Мужнього хлопця, а
Для когось брата!
Я вдячна людям за добро,
За мужність і відвагу,
Вже безліч люду полягло,
За рідну свою хату…
За Батьківщину, рідну неньку,
За краєвиди та життя.
За рідну мову українську,
І за відважнії серця!
Украина...
© Copyright: Наталинка 07, 2014
Свидетельство о публикации №114121607650
Свидетельство о публикации №114121607650
Рецензии