Україна підводиться тихо з колін,
Бо воюють за мир соколята.
Узурпатору в очі народ наш глядить
Ми піднімемось – кажуть хлоп’ята.
Ти, сестрице, не думай, що ми вороги!
Просто час настає воювати за долю.
Європейська країна були та і є,
Омиваєм свою приналежність ми кров’ю.
Сестри дві – держави, по різні боки
Людських барикад ніхто не посварить.
Дають їм поїсти новин на обід,
Неточності кажуть канали.
Подумаймо, люди, до чого ведеться
Війна людськовтрачна, до чого ми йдем?
Давайте помолимось Богу за долю,
Нехай наш Всевишній біду відведе!
***
© Copyright: Юлия Забияка, 2014
Свидетельство о публикации №114121607573
Свидетельство о публикации №114121607573
Рецензии