Воспоминания... Ольга Беда

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2007/06/07-58


...И в мыслях я снова в полоне*
Степей ковыля и полыни
И снова припомню ту песнь
Горячих донецких степей.

В садочке у медленной речки
Крыжовник и ягоды-млечки**,
Цвет вишни укрыл лепестками
Седеющий локон у мамы…

А дочка несёт кукурузу,
И мама накормит «от пуза»
Гусей, неразлучны что с нею:
Привыкли есть, что повкуснее.
----------
…Весенние помнятся фокусы:
Глядишь, из-под снега и крокусы,
И пролески нежные, юны,
Как коврики в тёплом июне.

Весёлый, как солнечный свет,
Желтеет вдали горицвет,
А в майских лесах травостой,
Звон ландышей тихий, простой…

Повыцвела летом лазурь,
И нет больше красок в глазу…
И только красуется глёд,
Звезда лишь в полёте сверкнёт…

Мы осенью балкой Сухой –
В  шиповника заросли…ой!
А тёрн…как же терпок на вкус…
И губы – те знают искус…

И снова припомню я песнь
Горячих донецких степей.
И в край ковыля и полыни
Я мыслями снова полыну***…

* - плен(укр.)
**  - здесь - белая смородина
*** - полечу(укр.)


Оригинал:

 
І подумки знову полину
У край ковилю і полину,
І знову згадаю той спів
Гарячих донецьких степів.

В садку біля тихої річки,
Де аґрус росте і порічки,
Цвіт вишні вкрива пелюстками
Волосся сивіюче мами.

Дочка кукурудзу несе
І мама годує гусей –
Хапають з долоні у неньки,
Бо звикли, що є щось смачненьке...

.......................

Весняні пригадую фокуси:
З-під снігу – рожевії крокуси,
А проліски синьо-блакитні,
Мов килим у теплому квітні.

Веселий, мов сонячний світ,
Жовтіє ясний горицвіт.
У травах травневих лісів –
Конвалії дзвоників спів.

Та вицвіла влітку блакить,
Лиш коник у небо летить.
У серпні вночі де-не де
Яскравая зірка впаде.

Ми в балці Сухій восени
Збирали шипшини рясні
І терен. Терпкий його смак
І досі на спраглих губах.

І знову згадаю той спів
Гарячих донецьких степів.
У край ковилю і полину
Я подумки знову полину…