На Миколи сніг пішов селом,
Стомлено-лапатий, на леваду.
Тихо плаче свічка за столом…
Вимикає світло нова влада…
Розгрібає вечір куці дні,
Вечір-півень ( гордий та пихатий )
Ще несуться кури молоді,
А кота не виштовхати з хати.
Ще не так зима кусає ніс,
Ще не стали зорі на морози.
Заметільний сіно-снігокіс
Кутається в сиві верболози.
Сніг пішов, як дід старий, селом,
Може й дня не буде вже ніколи…
А молитва щира за столом
Ллється до святителя Миколи…
16.12.2014р.
На Миколи сн г п шов селом
© Copyright: Сергей Кононенко, 2014
Свидетельство о публикации №114121610991
Свидетельство о публикации №114121610991
Рецензии
