Розділились світи вчора навпіл
у однім є війна і журба,
у другім... -
жарти й сміх у пропаленій кнайпі
і розмови про “завтра” на рівні раба.
Розділились...
А десь там..., у засніженім полі,
де лиш стогін сталевий ошелешених куль,
воїн воїну криє повіки поволі
і не чути кування занімілих зозуль.
Добрий Воїне Світла, мені не знайомий,
Я чекаю тебе, повертайся скоріш!
Ти не знаєш мене та від горя борониш,
Ти не чуєш мене, та поверненням втіш!
Я зігрію війною остуджені руки,
Обійму що є сили і тебе пригорну.
Став ти братом мені через муки розлуки,
Став для мене ти богом тепер нарівні.
Не лякайся мене! Слова мої щирі!
Я в чеканні пекельнім щоночі горю
та злітають слова, мов лелеки у вирій,
про повернення Твоє я Бога молю!
Повертайся скоріш!
15.12.2014 р.
Роздiлились свiти...
© Copyright: Галина Недашковская, 2014
Свидетельство о публикации №114121500810
Свидетельство о публикации №114121500810
Рецензии