Я блукаю зимою у замерзлій пітьмі.
Поміж тисяч нас двоє. Серед всіх ми одні.
На Землі, над землею наче прірва без дна.
У яку я за нею. У якій ти одна.
Ми блудили цим світом, плутали без мети.
За цей час згасло світло. Засинаєш і ти.
Засинає кав’ярня у кутку на майдані –
Тепле світло вечірнє у застиглім тумані.
*На теренах забутого міста
Нам лунають транскрипції Ліста.
А у тиші зимового парку
Нам лунають фужери і чарки.
Але може не варте те коротке рев’ю.
З шиком Буонапарта я з фужера доп’ю.
Хай кружляють навколо ці замерзлі вогні.
Я п’янітиму соло. У нічній однині.
*На теренах забутого міста
Я збираю із неба намисто.
А у тиші порожнього бару
Позбуваюся нашого жару .
…
На теренах забутого міста
Нам лунали транскрипції Ліста.
А у тиші зимового парку
Ми не змерзли, а нам було парКо.
Ю.П.
2007
https://youtu.be/kAhImsk7k7w
на теренах забутого мiста
© Copyright: Юрий Посух, 2014
Свидетельство о публикации №114121506991
Свидетельство о публикации №114121506991
Рецензии