На промінчиках ясного світла,
на грайливих струмочках весни
Україна, як килим розквітне
і як мрія прийде в мої сни.
Вже барвінок хрещатий постелить
попід лісом блискучий листок,
старий млин вже давненько не мелить,
лише колесом йде на місток…
Заховалася з краю шипшина,
ніжним духом пливе аромат,
не турбує її тут машина,
поруч братом стоїть її сад.
Зацвітає в садочку калина –
вічний символ, де поруч є ти,
у людини душа, як перлина,
коли прагне вона самоти,
коли хоче здобути свободу,
коли слово і пісня одна,
коли пишемо вірш або оду,
коли хоче відчути сповна…
На пром нчиках ясного св тла
© Copyright: Алексей Токарюк, 2014
Свидетельство о публикации №114121408557
Свидетельство о публикации №114121408557
Рецензии