Розгулявся вітер теплий
понад полем літом,
може я і недотепний,
але люблю квіти,
коли маки в руках Інни-
придорожні трави,
я вдихаю запах сіна –
літньої приправи...
І несуть кудись нас ноги
тим розлогим степом,
не чекають на обнови,
крок читають репом,
де, як купол, накриває
знов блакитне небо,
тут інакше не буває,
іншого й нетреба...
П д куполом
© Copyright: Алексей Токарюк, 2014
Свидетельство о публикации №114121407803
Свидетельство о публикации №114121407803
Рецензии