Уже зима – направду, без олжі.
На голих вітах – білі еполети,
а по землі звиваються вужі,
ховаючись у зоряні намети.
Приходить ніч – у колі сновидінь
знаходить тишу колотнеча руху
і місяць срібний наганяє тінь
на повів кур, майбутню завірюху.
Похолодало – Цельсій йде униз
шкалою перестудженої ртуті,
а десь у лісі рудуватий лис
шукає літа запахи забуті.
Замкнулось коло – фаетон життя
вертає на забілені дороги,
де зверху чисто, а внизу сміття,
що залишили попередні дроги.
Уже зима. Така-то новина.
Переживемо – мусимо узріти
пришестя миру, щоб ота війна
не опалила ще й весняні квіти.
12.12.2014
Уже зима
© Copyright: Олехо, 2014
Свидетельство о публикации №114121400145
Свидетельство о публикации №114121400145
Рецензии
На цьому сайті це чи не найліпші вірші українською,
що мені привелося читати. Авторе, браво! Щиро дякую
за витончені поетичні твори!
Наташа Минковская 21.04.2016 16:37 • Заявить о нарушении
що мені привелося читати. Авторе, браво! Щиро дякую
за витончені поетичні твори!
Наташа Минковская 21.04.2016 16:37 • Заявить о нарушении
Дякую, БПМ. Вельми радий читати такі відгуки. За великим рахунком до поетичної спільноти відношу себе умовно. На те є багато причин. І саме тому мені приємна така ваша оцінка. Натхнення вам в творчості і Божої ласки в житті! Як кажуть, шануймося, бо ми того варті. Щасти!
Олехо 21.04.2016 17:20 Заявить о нарушении
Олехо 21.04.2016 17:20 Заявить о нарушении