***
В її кришталевих очах, відблиск синього неба, в її мовчанні чути дощ. Так лагідно, так ніжно і нестерпно, вона дивилась у вікно. Й не чула зойку мого серця, не бачила мою любов. Я від мовчання захлинався, та їй нічого не сказав. Бо я боявся... Боявся втратити той образ, який так ніжно покохав.
© Copyright: Хельга Нараевская, 2014
Свидетельство о публикации №114121307791
Свидетельство о публикации №114121307791
Рецензии