Вiльнi землi - ab intestato

Захистило душу тіло
Та швидко зів’яло.
Від розгону ошаліло
Та у дим пропало.

Сірий попіл ляже окіл,
Вітер в небо звіє.
Та й покине зайвий клопіт
Те, що вже не гріє.

Далі.. далі, повз печалі,
У високий світ.
Від гріхів і від моралі
У легкий політ.

Понад хмарами, світами
Над усим життям
Далі..далі..розум тане,
Плине в небуття.

Все мине, бо все минає.
Та й піде в нікуди.
А душа у нашім краї
І була, і буде.

Ю.П.
2014

https://youtu.be/q_pePGgNfCw


Рецензии