У вигнання...

Наталья Кислощук
Сама собі я, день при дні,
Суддя й палач...
Моя любов у вигнанні -
Хоч смійсь, хоч плач...

Вона благала:"Не посмій!
Не ріж крила!"
Довічний термін - вирок мій -
Страшна вина!!!

Ти ж серце й душу віддала...
(Крізь сльози - сміх)...
Для нього ти лише жила -
Спокутуй гріх!

Зрадлива ти...Ми вже чужі!
Іди ж, бо, геть!
Мене довела до межі,
За нею ж - смерть...

Згубилася в полоні мрій,
Пішла до дна...
ЛЮБОВІ пишу вирок свій:
У ВИГНАННЯ!!!


© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114121103342
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Кислощук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Наталья Кислощук