не знаю, як на вашій півкулі -
на нашій вже випав сніг.
здавалося, сповіді стали між нами тепліші,
що вкриті снігом "праведні й нечестиві" -
що, вкриті снігом, вже не мають де бути біліші.
півкулі здають і приймають пост,
а ми, люба, так само все схожі з тобою -
так само прядемо кожуха, уплітаючи внутрішні наші дощі,
і, мов шлуночок й передсердя, ніяк не знайдем покою.
лише стверджую без кінця, що маєш навчитися розпускати невдалу пряжу.
ти завше зможеш зіткати удруге файніше,
тільки себе бережи й удруге не вколи пальця,
зима ж-бо лютує й сипле, а ти здатна багато на більше
тільки, люба, не випий зайвого винного келиха,
одного лише не випий - доїдеш додому тихо, не влучить у тебе зірка,
єдиного лиш не випий - снуватиме веретено поміж пальців твоїх прутких;
один лише келих залиш, дитино,
і вийде кожух, як слід.
мотанка
© Copyright: Британский Ученый, 2014
Свидетельство о публикации №114121008022
Свидетельство о публикации №114121008022
Рецензии