Все якось сталось...

Все  якось  сталось  у  мене  зненацька:
З  нею  з  дев’ятого  класу  знайомі,
З  нею  ділив  свої  мрії  юнацькі,
З  нею  ходив  я  до  школи  й  додому.

Та  й  закохався  безмірно,  о,  нене!
Жити  вона  добавля  мені  сили,
Бо  вже  й  сама  небайдужа  до  мене,
Сама  незрадна – Поезія  мила.

---


Рецензии
Однією рец. знищили бажання писати вірші на 20 років.А треба була лише порада.Пізніше запевняли, що це не вірші і треба писати в строчку.Згодом пропонували надрукавати, та надто гіркі спогади лишились.Зараз інша справа, але ніколи не поставлю себе вище, і червонію від похвали.Така як і всі...Сподобався!

Людмила Журавская   24.12.2014 09:19     Заявить о нарушении
Однією рец. ..." - не зрозумів, Люда, це я таке вчинив з Вами?
Тоді прошу вибачити мене, і на умі такого не мав. З мого боку
все до навпаки. А те що я пишу в рецках - завжди щиро, від душі,
як то кажуть, без зайвих похвал, так що червоніти Вам не бачу
причини. Вірші заслуговують слів, які я кажу в їх адресу. Мені
приємно, що сподобався вам цей віршНеочикувані кінцівки віршів
мені завжди подобуються, та виходить це в мене край рідко попри
намагання. Щасти Вам!

Анатолий Павленко   24.12.2014 10:33   Заявить о нарушении
Це було ще у 80-ті, Вашої провини в цьому не могло бути.Лестощі не потрібні, вони псують людину. А критика навпаки - спонукає.Завжди рада Вас бачити.Дякую.

Людмила Журавская   24.12.2014 19:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.