Ти тихим вітром знов прийшла у сні,
У білому і сонячному світлі,
Летіла невагомою по вітрі,
По літньому, і осяйному дні.
У розкоші, що склали пелюстки,
Поєднані в багряному суцвітті
І маками, що червоніють в житі,
Де спекою напоєні листки.
Твоя рука лягла до рук моїх
І ми стаємо разом невагомі,
Спянілі, сонні піддаємось втомі,
І нам здається, чути сонця сміх.
Ти тихим вiтром знов прийшла у снi
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114120905702
Свидетельство о публикации №114120905702
Рецензии