Не буває чужих дітей.
Є такі, що на вас не схожі.
Є на світі мільйони людей,
А чи всі вони божі?
Не буває чужих сліз.
Є такі, що не ви ллєте.
Хто із вами тягне цей віз?
Із чиєї криниці ви п’єте ?
Не буває чужої біди.
Є така, що просто самотня.
І хотілось мені підійти.
Та тримала ворожа сотня.
І хотілось сказати про це,
Та душа моя оніміла.
Її зжали в туге кільце,
І вона назавжди змарніла.
Не буває чужих на землі.
Є такі що вам не знайомі.
І малює мороз на вікні
Тих людей, що мені невідомі.
© Колеснікова Ірина
***
© Copyright: Ирина Колесникова 7, 2014
Свидетельство о публикации №114120911216
Свидетельство о публикации №114120911216
Рецензии