лише померши
Кілометрами асфальтованих доріг, добами автостопу, тисячами гітарних рифів, сотнею знайомих та пригорстком справжніх друзяк, нескінченним потоком слів та фраз, теплими зоряними ночима літа, а ще ночима біля костра в обіймах алкогольного дурману та диму цигарок; зі своїм стареньким CORTом, під хриплуватий спів його струн, що поіржавіли від часу і душевних страждань, десятками зношених у хлам пар взуття - CONVERів, зшитих якимсь китайцем... - ось так і промайнуло те саме життя. Ось так і спинилось, ще і не встигнувши початись
Свидетельство о публикации №114120806913