Фауст жив
і він творив
він був ученим неплохим
допоки стрів він того чорта
який спокусити був швидким
Фауст душу свою продав
і Маргариту покохав
учений молодість свою вернув
і учня зразуже забув
робив він зло із Сатоною
не думав зовсім головою
вбив він брата Маргарити
і вона вирішила доньку утопити
вона сиділа у вязниці
чекала катової сокириці
коли карання понесла
і своє прощення забрала
а Фауст з горя і осліп
чорти копали йому гріб
і він промовив ті слова
які чикав той Сатана
але янголи його спасли
і в рай з собою віднесли!
краткое изложений произведенияФауст в стихах
© Copyright: Ван Химишинець, 2014
Свидетельство о публикации №114120806348
Свидетельство о публикации №114120806348
Рецензии
