Тяжка доля
але ми козаків славні нащадки,
був Хмельницький, а ми без ватажка,
про славну націю лиш маємо згадки.
Чому москалі нашу землю волочать,
чи мало їм давали по шиї,
чому ніченькою танки гуркочать,
на їх могилі - затанцюєм коломиї.
Вашу техніку і зброю,
ми розіб'ємо булавою,
ви пішли на нас війною,
дурили нас своїм конвоєм.
Не існує величнішої Вкраїни,
про це Тарас, часто говорив,
ми горді сини своєї Батьківщини,
чому ж ти нас,східний брате,надурив?
Силу черпаємо ми не із сала,
дух патріотизма - наша опора,
не зробиш ти з нас васала,
не дочекаєтесь від нас покори.
Минають дні, минають ночі,
і скоро прийде ваший крах,
багато вже, закрили очі,
ти в тих очах, не знайдеш страх.
У всякого своя доля,
ваша доля в пеклі горіти,
поляжете від нашого пістоля,
дупа ваша буде ще довго боліти.
Не гріє сонце на чужині,
нам мило в Україні жити,
нас били ломакою по спині,
дарма, вирішили з нами ворожити.
Свидетельство о публикации №114120810442