Війна душі солдатів у купу складає,
Таких молодих, іще хлопчаків.
Рідна земля в себе сльози вбирає
Горем вбитих дружин і батьків.
А вони від смерті нас захищають
І братів прикривають грудьми,
Про мир і про спокій наш дбають,
Вони й у бою залишились людьми.
Болем і жалем укриті їх долі,
Але надія міцнішає з кожним днем.
Наші рідні десь там, у холодному полі,
Ми всі їм на поміч сміливо ідем.
Цих бійців молодих гріє любов.
Їх гріє наша з тобою підтримка.
Вві сні вони бачать мир знову і знов,
І як чекає їх вдома маленька дитинка.
Вони пишуть життями історію нашу,
Вони вірять у себе і вірять у Бога.
Гарячої крові виливши чашу
У вічний спокій їх чекає дорога.
Цей смуток серця; заповняє
Таких молодих, іще хлопчаків.
Рідна земля в себе сльози вбирає
Горем вбитих дружин і батьків.
Всем невинным душам посвящается...
© Copyright: Женя Нейштадт, 2014
Свидетельство о публикации №114120810116
Свидетельство о публикации №114120810116
Рецензии