Це не казка і не жарти,
А лише мої слова:
- Як ту жінку називати,
Що від труднощів втекла?
Ту, що кинула країну,
Полетіла за кордон...
Рідним показала спину,
Вдячно кинувши прокльон.
Україна не заплаче,
Ті, хто зрадив, хай летять!
Може, їм Господь пробачить,
Коли прийде час вмирать.
І тоді на їх могилі
Мак червоний розцвіте:
Їх душа не мала крила,
Хай хоч щось живе росте!
Мартi Лукiнiв
© Copyright: Наталия Рудченко, 2014
Свидетельство о публикации №114120706047
Свидетельство о публикации №114120706047
Рецензии