Може, в снах я намріяв, тамуючи подих,
Це суничне кохання й жагу на вустах?
Заблукав десь у віях прекрасних і довгих,
Вогник ясних чуттів, мов сполоханий птах.
Розтоплю жаром серця невидимі стіни,
Так, як полум’я ватри розтоплює лід.
Чи мені так здається, чи вийшла ти з піни,
Чарівна Афродіто нев'янучих літ.
Промовляють вуста, не сказавши ні слова,
Про кохання суничне в солодкій журбі.
І спадуть вглиб літа, як ті роси в дібровах,
Щось до болю космічне є, люба, в тобі.
Манить жар поцілунків у ягідні далі,
Не знайти в цілім світі для опису слів!
Поміж тисячі звуків є нота печалі:
Це у радіснім літі – кохання мотив.
Суничне кохання
© Copyright: Валентина Чайковская, 2014
Свидетельство о публикации №114120702946
Свидетельство о публикации №114120702946
Рецензии
Какая красота! Песня сердца!Цитировала бы каждую строку!
Десь спадуть вглиб літа, як ті роси в дібровах,
Щось до болю космічне є, люба, в тобі.
Галина Рогалёва 20.01.2015 07:12 • Заявить о нарушении
Десь спадуть вглиб літа, як ті роси в дібровах,
Щось до болю космічне є, люба, в тобі.
Галина Рогалёва 20.01.2015 07:12 • Заявить о нарушении
Як мало часом людині треба, щоб посміхнутися, здійнятися над буденщиною, відчути свою потрібність! Дякую, моя хороша, за Твоє добре слово! Шаную!
Валентина Чайковская 20.01.2015 09:19 Заявить о нарушении
Валентина Чайковская 20.01.2015 09:19 Заявить о нарушении