Прокидайся
Вже пішов
Відкривай замки душі своєї
Й обійми мене, як океан
Міцно обійма Нову Гвінею
Прокидайся, мила, безхребетна
Витікай із ліжка у реальне
В відзеркаленнях світів я недаремно
Бачив лиш твоє лице сакральне
Як ікона, обраси графічні
Золотаві контури і сяйво
Вигадана ти
і фантастична
Як дитя суспільної уяви
Прокидайся, мила, починайся
І існуй усюди і завжди
Грона Глини
й одночасно
Майстер
Ріки неба й небеса ріки
Свидетельство о публикации №114120700248