Прокидайся

Мила, прокидайся, той злощасний ранок
Вже пішов
Відкривай замки душі своєї
Й обійми мене, як океан
Міцно обійма Нову Гвінею

Прокидайся, мила, безхребетна
Витікай із ліжка у реальне
В відзеркаленнях світів я недаремно
Бачив лиш твоє лице сакральне

Як ікона, обраси графічні
Золотаві контури і сяйво
Вигадана ти
і фантастична
Як дитя суспільної уяви

Прокидайся, мила, починайся
І існуй усюди і завжди
Грона Глини
й одночасно
Майстер
Ріки неба й небеса ріки


Рецензии