Шквальний вітер, туманно за вікном,
По телевізору, як завжди, йде дурдом,
Прогноз погоди: на завтра сніг з дощем,
Хтось на хліб намазує вишневий джем.
Блукають пішоходи, миготять світлофори,
На дорогах, як завжди довжелезні затори,
А в когось сніжинка лежить на носі,
А хтось, когось чекає на холоді досі.
Над Дніпром, як завжди, чайки літають,
Чого вони хочуть, а що вони мають,
Чекають весни, чекають дощу,
А поки літають у небі досхочу.
А в душі горить досі бенгальський вогонь,
Осінь від’їжджає, забирає гармонь,
Сніг припорошує все навкруги,
Час, що минув ти уже не жди.
Блукають по вулицям зелені ліхтарі,
Десь світить місяць високо вгорі,
Хтось кусає булочку, всередині – мак,
В повітрі відчувається якийсь дивний смак.
Літають сніжинки, щіпають руки,
Далко до зупинки, чути різні звуки,
Ти думаєш квіти, а то веселі діти,
Шукають спосіб як себе зігріти.
М1сто
© Copyright: Художниця, 2014
Свидетельство о публикации №114120601013
Свидетельство о публикации №114120601013
Рецензии