Осінь...
Знову спалює мости,
Між прийдешнім днем та між минулим,
Облітають у садках, вічні своїм спогадом дерева.
Осінь...
Теж складаю свої крила,
Затишно їм буде між дубів, навесні прокинемось
Нарешті. В нових мештах, в звуках нових слів.
Осінь...
Сором вічності. За що? Минуле...
поміж снів чужих, поміж дерев, Осінь.
Я нарешті знаю, хто зіграє ... пісню найчарівнішу - Небес.
24.11.14
Осiнь...
© Copyright: Елена Ясковец, 2014
Свидетельство о публикации №114120500780
Свидетельство о публикации №114120500780
Рецензии
Осінь...
Спогад лягає до ніг.
Втомленим крилам уже не змахнути...
Найчарівніша пісня заколисує просінь,
І вкриває минуле
сніг.
Маленька інтерпретація*) Чарівно, Лєнусику! Звичайно, тільки вона зможе її зіграти!
Обнімаю***) Жінка-Осінь*)
Ольга Глапшун 11.12.2014 06:43 • Заявить о нарушении
Спогад лягає до ніг.
Втомленим крилам уже не змахнути...
Найчарівніша пісня заколисує просінь,
І вкриває минуле
сніг.
Маленька інтерпретація*) Чарівно, Лєнусику! Звичайно, тільки вона зможе її зіграти!
Обнімаю***) Жінка-Осінь*)
Ольга Глапшун 11.12.2014 06:43 • Заявить о нарушении
Дякую ~ дякую ~ дякую~!!! Чарівний дарунок-інтерпретація!***) краса неймовірна*)!
Так, Олечка тільки вона*)
*
Ваша,я*)
З теплими обіймами-***)
Елена Ясковец 11.12.2014 15:37 Заявить о нарушении
Так, Олечка тільки вона*)
*
Ваша,я*)
З теплими обіймами-***)
Елена Ясковец 11.12.2014 15:37 Заявить о нарушении