З крану крапала вода
І задавала ритм.
Увага! говорить
нескінченність. Ніхто не слухав.
Перебиваючи один одного, несли нісенітницю,
а ритм був ідеальним.
Я схопився закричав:
- Заткніться, суки!
Мене вдарили в обличчя,
зв’язали руки.
Робили вигляд, що просто немає мене.
- Ну, що ви! Дуже примітивний поет
під явним впливом Бродського,
Маяковського,
Аполлінера і Рембо.
Мене ****или ногами. Задля прикладу загального
виставили політиканом
чи безграмотним наркоманом,
але з крану крапала вода
і я чув небачений ритм
нескінченного всесвіту.
Алексей Никонов. Из крана капала вода...
© Copyright: Бессонов Александр, 2014
Свидетельство о публикации №114120504432
Свидетельство о публикации №114120504432
Рецензии