Знову від нас ніщо не залежить,
Ми така незалежна країна,
Нас охопило раптово, як нежить,
Ніхто не чекав, в крові Україна…
Політикани вирішують долю,
Молодь даремно втрачає життя,
Сльози війни, жорстокості, болю,
І безпорадного маяття…
Острах майбутнього – знову омана,
Черево війн , воно ненаситне,
Тримайся, тримайся моя кохана,
Буде ще щастя жовте-блакитне!
Тримайся, Украйiно!
© Copyright: Наталечка Назаренко, 2014
Свидетельство о публикации №114120406773
Свидетельство о публикации №114120406773
Рецензии